The Evil Within - найближче що є до Resident Evil 4, формулу котрого Capcom свого часу успішно всрали починаючи з RE5.

Тільки ти думаєш що ось-ось запал спаде, як Мікамі кидає на тебе щось зовсім нове: чи то ігромеханічне, чи візуальне, або взагалі жанрове. Звісно не про яку елегантність атмосфери гри і стилю оповідання тут і йти не може, але розважати і вражати ця гра вміє краще за багатьох.

Тут більш відкриті арени в стилі інтро локації з Resident Evil 4 змінюються атмосферними пазлами, після чого нас занурюють в неочікуване, сюрреалістичне видіння, нацьковують на тебе нову моторошну тварюку, креативно виповнений бос-файт, та багато-багато іншого.

Гра у скаженому темпі знайомить з новими механіки, які згодом використовуються в тандемі на більш просторих, арено-подібних рівнях, де в тебе є всі можливості для креативного використання зброї та оточення.

Так, тут нема того полішингу, харизматичних героїв, влучного бі-муві вайбу який проявляється через діалоги та майстерськи зрежисовані кат сцени, а потенційно крутий сеттінг та нарратив шито білими нитками. Але незважаючи на всі ці нерівності, маємо по-хорошему скажений коктейль з ідей, який не перестає дивувати впродовж всього проходження.

Смілива, безкомпромісна, кропітка робота, де люди зробили все щоб подарувати гравцю незабутню, напружену та просто фанову пригоду.