Один з головних ексклюзивів віти, якщо не самий головний. Гра та її дизайн доволі унікальні, атмосфера дуже незвична. Головний гімік цієї гри - ми можемо міняти гравітацію для нашої героїні та вона буде падати у вказаному напрямку. Весь геймплей базується на основі саме цієї механіки, та розробникам добре вдалось утримати мою зацікавленість аж до кінця гри завдяки різноманітному використанню цих здібностей головної героїні. Відкритий світ доволі немаленький, але при цьому гра дуже добре йшла на моїй віті.

Гра, враження від котрої мені зіпсували мої очікування.

Я думав що мене закинуть на якусь невідому планету і дадуть досліджували її величезні підземні комплекси, поступово відкриваючи все більше і більше зон та здібностей. Але на ділі мене весь час вели за руку, а в моменти коли я хотів самостійно подосліджувати локації, то все навкруги було закрито і далі можна було пройти тільки через одне якесь конкретне місце. Гра своєю лінійностю мені дуже сильно нагадала Metroid Fusion, сиквелом до якої вона і є.

Під час гри я все чекав коли ж буде свобода, а потім вже чекав коли ж це все закінчиться.

Сюжет, він є, цікавий, але його дуже мало. Metroid Dread навіть і поруч не стоїть з Iconoclasts в плані сюжету та його подачі, хоча обидві гри однаково лінійні.

Візуально гра виглядає шикарно, екрани загрузки дуже красиві, хоч на шпалери став, а інтерактивні катсцени з босами, де ти приймаєш участь, це взагалі кайф.

В цілому гра хороша, просто не очікуйте від неї свободи та буде вам щастя.